День, коли хочеться кричати…
День, коли хочеться мовчати…
Роки йдуть, але страшний біль стискає груди кожного свідомого Українця, і переживання повертають в ті чорні й люті лютневі дні, немов вони були тільки вчора…
20 лютого вся Україна сумно зітхає, проливаючи гіркі сльози за душі тих, кого забрало небо… Забрало несправедливо і невблаганно… Забрало справжніх патріотів, справжніх героїв своєї держави.
Події тих років не залишили байдужим нікого в Україні та потребують осмислення. Але безперечним залишається одне – мужність громадян, які вийшли на Майдан Незалежності в Києві аби відстояти право українського народу на самовизначення.
На жаль, ця історична подія не відбулася без утрат найкращих серед громадян, справжніх патріотів. Народ увінчав їх «Небесною сотнею». Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Ми не маємо права забути, якою ціною далась ця перемога…
З нагоди річниці вшанування Героїв Небесної Сотні у бібліотеці Ліцею № 8 розгорнуто книжкову виставку- хронограф «Хто гине в боротьбі, у серцях живе навіки», яка містить матеріали про події на Майдані, про її учасників, про величезну самопожертву Героїв Небесної Сотні.
Майдан переміг!…
Це була гірка перемога…
Але це перемога!…
Низький уклін всім Героям Небесної Сотні…
